З Вінницею у мене пов'язані по життю дуже теплі спогади, особливо щодо славного Вінницького академічного театру імені Миколи Садовського. Передчуття нових ефектів справдились і цього мого триденного приїзду. Уже перше ж знайомство з його новим очільником, Іваном Дмитровичем Педоруком, людиною добре знаною в місті, переконало, що у театральної команди досвідчених майстрів сцени сьогодні є хороший капітан, який впевнено тримає курс на оновлення і вихід колективу на новий якісний рівень. Це підтвердили світлі театральні враження від побаченого - повні глядні зали, теплий прийом, високий смак у доборі репертуару. Мене потішило звернення театру до чудової прози Михайла Коцюбинського, його зворушливих новел, майстерно втілених режисеркою Оксаною Бандурою у виставі «Потяг», натхненно зіграних молодими акторами у співдружності з досвідченими майстрами сцени. Поновлена романтична драма «Ідзанамі...Богиня, яка вабить» за п'єсою Тетяни Іващенко, додала нових обертонів розмаїттю акторських постатей, скерованих професійною рукою н.а.України Таїси Славінської. Порадувала чудовою роботою акторка Вікторія Немченко.
А останнім завершальним акордом стало своєрідне прочитання драматичної поеми Лесі Українки «Кассандра» молодим обдарованим режисером Євгеном Карнаухом. Чудове концептуальне, просторове та музично-пластичне вирішення вистави (Вікторія Степанкова), прекрасний вокал (Аліна Шкуропат) і захоплююча музика київського композитора Арсенія Маланушенка, а також ансамблева гра акторів, захоплених геніальним твором знаменитої Лесі і зігрітих гострим відчуттям сучасності її пророчих передбачень, особливо яскраво втілених Марією Левченко-Кассандрою.
Ще раз вдячний театру за гостинний прийом і прекрасні враження! До нових зустрічей та успішного втілення спільних задумів.
З повагою та любов’ю, театрознавець, заслужений діяч мистецтв України Василь Неволов.
